невибухлий

1. Який не здетонував, не спрацював, хоча був призначений для вибуху (про боєприпас, вибуховий пристрій тощо).

2. Який не здетонував, не розірвався, залишившись цілим після застосування (про снаряд, міну, гранату тощо).

3. У переносному значенні: який не проявився різко, не став активним, не реалізувався (про конфлікт, емоцію, потенціал тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |