невибухлий
[nɛʋɪbuxlɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не здетонував, не спрацював, хоча був призначений для вибуху (про боєприпас, вибуховий пристрій тощо).
-
Який не здетонував, не розірвався, залишившись цілим після застосування (про снаряд, міну, гранату тощо).
-
У переносному значенні: який не проявився різко, не став активним, не реалізувався (про конфлікт, емоцію, потенціал тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невибухлий, р. невибухлого, д. невибухлому, з. невибухлого, о. невибухлим, м. невибухлім