невибагливий

Такий, що не вимагає особливих умов, догляду або зусиль для свого існування, функціонування або задоволення.

Про людину: такий, що не має високих вимог до умов життя, їжі, комфорту; скромний у своїх потребах.

У переносному значенні: простий, нескладний, такий, що не потребує спеціальної підготовки або значних зусиль для розуміння чи виконання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Подібно до річок-близнюків Месопотамії, Нін не лише напоював спраглу землю, а й створював родючий і невибагливий до обробітку мулистий фунт. Щороку він відкладав у долині майже ГОО млн тонн дуже багатого на органічні та мінеральні добрива алювію.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикментик () |