1. Який не встигає зробити, виконати що-небудь у визначений термін або вчасно; який постійно запізнюється, відстає.
невстигаючий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик (True) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який не встигає зробити, виконати що-небудь у визначений термін або вчасно; який постійно запізнюється, відстає.
Відсутні