неврівноваженість

[nɛʋriʋnoʋɑʒɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Неврівноваженість — абстрактний іменник; властивість за значенням неврівноважений.

  2. Відсутність стійкої рівноваги, стабільності; хиткість, несталість (у фізичному, механічному або технічному сенсі).

  3. Психічний стан, що характеризується нестійкістю емоцій, різкими та непередбачуваними змінами настрою, підвищеною збудливістю, дратівливістю або схильністю до неадекватних реакцій; відсутність душевної рівноваги, самовладання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неврівноваженість, р. неврівноваженості, д. неврівноваженості, з. неврівноваженість, о. неврівноваженістю, м. неврівноваженості, к. неврівноваженосте

Більше записів