Неврівноваженість — абстрактний іменник; властивість за значенням неврівноважений.
1. Відсутність стійкої рівноваги, стабільності; хиткість, несталість (у фізичному, механічному або технічному сенсі).
2. Психічний стан, що характеризується нестійкістю емоцій, різкими та непередбачуваними змінами настрою, підвищеною збудливістю, дратівливістю або схильністю до неадекватних реакцій; відсутність душевної рівноваги, самовладання.