Невпопад. Прислівник.
1. Не до речі, не до ладу, невчасно (про слова, дії). Сказати щось невпопад.
2. Не так, як слід; неправильно, помилково. Зробити невпопад.
Словник Української Мови
Буква
Невпопад. Прислівник.
1. Не до речі, не до ладу, невчасно (про слова, дії). Сказати щось невпопад.
2. Не так, як слід; неправильно, помилково. Зробити невпопад.
Приклад 1:
— Так чи інакше, але я люблю тебе, — спробував Стах перекричати вітер, однак Ада могла й не почути цього, бо відповіла цілком невпопад: — Постарайся не залишати мене з іншими. ПЕРВЕРЗІЯ 228 Всередині пахло запустінням і грибком, клапті оксамитових шпалер звисали зі стін, з якихось пробоїн у стелях дзюрчала вода.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
А на їхню печатку годилося б слово: “Дерзай, хоч і невпопад“, і цільний наш друг, – ви знаєте, хто мені на гадці, – написав Пайку про козеня та вовка, що грає на сопілці32, доповнивши п іакою настановою: Tu nihil invita dices faciesve Minerva, тобто I II- говори й не роби нічого без благовоління Мінерви”. Іоиелося запитати в нього, що означає старожитня приказка: “Без благовоління Мінерви”?
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Приклад 3:
Дмитрiй говорив щось невпопад. Тодi Аглая поклала на його рот свою запашну долоню i сказала: — Який ти чудак, Дiмi!
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”