1. Присл. до невпевнений 1; без певності, з ваганнями, сумнівами; нерішуче.
2. Присл. до невпевнений 2; нестійко, хитко, нетвердо.
Словник Української Мови
Буква
1. Присл. до невпевнений 1; без певності, з ваганнями, сумнівами; нерішуче.
2. Присл. до невпевнений 2; нестійко, хитко, нетвердо.
Приклад 1:
— Ну, не знаю, — невпевнено відповів Льолік. — Краще поговори з ним по телефону.
— Тютюнник Григорій, “Вир”