1. Який не був вимитий, очищений від бруду; брудний, неохайний.
2. Переносно: неохайний, недбало зроблений; такий, що виконаний без належної ретельності, майстерності.
невмитий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тут є тільки двоє людей: сидять коло східного низенького столика та грають у шашки; один чепурніший, з червоною рожею в петлі, другий — невмитий обшарпанець. Партія доходить до кінця.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |