1. Недостатньо вправно, без належної майстерності або навичок; незграбно, недосвідчено.
2. Недостатньо вміло, нездатністю ефективно виконати щось; неспритно, незручно.
Словник Української Мови
Буква
1. Недостатньо вправно, без належної майстерності або навичок; незграбно, недосвідчено.
2. Недостатньо вміло, нездатністю ефективно виконати щось; неспритно, незручно.
Приклад 1:
Автор невміло будує фабулу. Образи змальовані абияк.
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”
Приклад 2:
Моє серце десь в глибокій тіні.. У неї жести фатальні, як волосся у блискавки.. Я не вмію себе розпізнати.. Проста невміла селянка.. Тихо щасливо сміється.. Поволі піднімає руку.. У сутінках вона виринає, тягнеться вгору і торкається останнього променя.. Як тихо сіпається небесного відтінку жилка на зап’ясті.. Як, поволі звиваючись, піднімається кров.. Щоб дотягтись до пучок., поба чити і вернутись.. Як тихо стукає моє серце глибоко внизу.. Моя рука переповнена тихою кров’ю.. Кружляючи східцям и, ви поволі, поволі піднімаєтесь на Південну вежу.. Поволі, щоб не впасти у тихому потоці крові.. І до того потаємного місця з чарівним дзер калом у стіні на хорах вас будуть провадити свірілі, гудки і бубни.. їхні звуки вибухають за кожним поштовхом кро ві., за кожним ударом серця., глибоко затіненого серця.. Ви чуєте ще за ними дихаючу мелодію органа., вона наповнює їхні задиристі дудки подихами вітру угорі.. А коли затихає вітер, знов піднімається гул крові.. Як невміло і гарно танцює цей скоморох.. Як невміло скидає угору ноги і руки. Як його млявість хоче дивно поєднати усю блискавичність і гнучкість гепарда.. Він ніби забавляється і приманює звіра м’якими, лінивими порухами риби, лише хвостом і пірцями.. Яскравими пірцями тремтливого краснопера.. Пово лі відтанцьовуючи.. Відтанцьовуючи у глибину, крізь зеленаву воду.. Вони ніби бавляться у вічних ловах.. Свірілі, гудки і бубни.. Невмілі ловці.. Що вміють чарувати страшного геперда м’якими, гнучкими рухами риби.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
В. Перетц зазначав: “Переклад зробле- ний невміло, як перекладали тоді, коли ще не були відпрацьовані способи перекладу і твердо встановленої термінології, що також вказує на XVI ст.” 799 Можна припустити, що Житіє, дійсно, створене до інших пізніх українських переробок, або ж його автор, локалізований у Білорусі, не знав про них. М ћсяца июля 15.
— Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”