1. Відсутність належних умов для життя, праці, відпочинку тощо; незабезпеченість необхідним; необлаштованість.
2. Стан, коли людина не має постійної роботи, стабільного доходу, житла або родини; нестабільність, невпорядкованість особистого життя.
невлаштованість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Сковорода відмовився прийняти чернецтво, хоча йому обіцяли з часом високий церковний сан, і особисту невлаштованість, добровільне обмеження потреб в ім’я життя вільного не побажав поміняти на вигоди злочинного світу, який намагався впіймати його в свої тенета. Письменник-мислитель не міг не бачити, що боротьба селянства за свободу (гайдамаччина, пугачовське повстання та ін.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Частина мови: іменник (однина) |