1. Той, хто не сповідує певної релігії; безбожник, атеїст.
2. заст. Той, хто не дотримується обіцянок, зраджує довір’ю; віроломна людина.
невірник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови