1. Який не пройшов обряду вінчання; неодружений, неодружена (про особу).
2. Який не освячений церковним обрядом вінчання; нешлюбний (про стосунки, дітей).
невінчаний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
30–31.03.1935 Сонетоїди І. П. Г. Тичина Поет Тичина на одному ювілейному бенкеті зайняв місце серед кооператорів Король невінчаний, і маг, і maitre, В новім pince-nez і яснім ореолі, Тобі кори́ться непокірний метр — Спондеї, дактилі, хореї і тріолі. Колись Орфеїв переливний спів Міг зачаровувать каміння і звірів, Ти ж до краси знайшов таємні дверці В «Дніпросоюзнім» і «Центральнім» серці.
— Бажан Микола, “Карби (зібрка)”
Частина мови: прикментик (True) |