Значення
-
Властивість або якість того, що не може бути відокремлене, відділене або відняте від чогось іншого; органічний зв’язок, єдність.
-
У філософії та правознавстві: фундаментальна, природжена властивість або право, яке є притаманним об’єкту чи суб’єкту і не може бути відібране або втрачене без руйнування його сутності (наприклад, невід’ємні права людини).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невід'ємність, р. невід'ємності, д. невід'ємності, з. невід'ємність, о. невід'ємністю, м. невід'ємності, к. невід'ємносте