Властивість або якість того, що не може бути відокремлене, відділене або відняте від чогось іншого; органічний зв’язок, єдність.
У філософії та правознавстві: фундаментальна, природжена властивість або право, яке є притаманним об’єкту чи суб’єкту і не може бути відібране або втрачене без руйнування його сутності (наприклад, невід’ємні права людини).