1. Який не можна відхилити, не піддається відхиленню; обов’язковий до виконання, неухильний.
невідхиляючий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
1. Який не можна відхилити, не піддається відхиленню; обов’язковий до виконання, неухильний.
Відсутні