НЕВІДЧЕ́ПНІСТЬ, -ності, жін. Властивість і стан за значенням невідчепний; настирливість, надокучливість, невідв’язність. Виявляти невідчепність у проханнях.
невідчепність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
НЕВІДЧЕ́ПНІСТЬ, -ності, жін. Властивість і стан за значенням невідчепний; настирливість, надокучливість, невідв’язність. Виявляти невідчепність у проханнях.
Відсутні