1. Не маючи змоги здогадатися, зрозуміти, усвідомити щось; не в змозі передбачити або осягнути причини, сутність чогось.
2. У стані неусвідомлення, несприйняття чогось; не помічаючи, не відчуваючи.
Словник Української Мови
Буква
1. Не маючи змоги здогадатися, зрозуміти, усвідомити щось; не в змозі передбачити або осягнути причини, сутність чогось.
2. У стані неусвідомлення, несприйняття чогось; не помічаючи, не відчуваючи.
Приклад 1:
Усміхнувсь Петро Сердюк да й думає: «Підтоптавсь, підтоптавсь пан гетьман!» А він іде, тяжко ступаючи, справді мов п’яний; далі знов пробовкне деяке слово, і все на Сомка наворочує, чи не догадається Сердюк; а Сердюкові Петру ще таки невдогад. Як же почали вже зближатись до замкового будинку, то Брюховецький і каже: — Чи бачиш ти, Петре, коло стані, при самій землі віконце?
— Котляревський Іван, “Енеїда”