Властивість або стан невдачливої людини; невміння досягати успіху в житті, справах, постійна схильність до невдач.
невдачливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан невдачливої людини; невміння досягати успіху в житті, справах, постійна схильність до невдач.
Відсутні