Значення
-
Неув’ядний (від “ув’ядати” — в’янути, гинути) — такий, що не в’яне, не гине; незнищенний, невиснажний, невгамовний, постійний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неув'ядний, р. неув'ядного, д. неув'ядному, з. неув'ядного, о. неув'ядним, м. неув'яднім, к. неув'ядний