неутручання

1. Принцип міжнародного права, згідно з яким держави утримуються від втручання у внутрішні справи інших держав, а міжнародні організації — у внутрішні справи держав-членів.

2. Позиція або дія суб’єкта (особи, організації, держави), що полягає в навмисному утриманні від активних дій або втручання у певну ситуацію, процес або конфлікт.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |