1. (про дорогу, стежку) Такий, що не має утвореної, наїждженої колії; невитоптаний, невиїжджений.
2. (переносно, рідко) Такий, по якому ще ніхто не ходив, не їздив; недосліджений, незвіданий.
неуторований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |