неутішний
[nɛutiʃnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не може втішитися, заспокоїтися; такий, що не піддається втішенню, заспокоєнню.
-
Який виражає глибокий смуток, розпач; сповнений невтішного горя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неутішний, р. неутішного, д. неутішному, з. неутішного, о. неутішним, м. неутішнім