1. Так, що не приносить втіхи, не дає полегшення у горі або стражданні; без утіхи.
2. У значенні присудкового слова: виражає стан глибокого смутку, безнадійності або відчуття важкої втрати.
неутішно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Хоть од Дідони плив поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклась, Сказав: “Нехай їй вічне царство, Мені же довголітнє панство І щоб друга вдова найшлась!”
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прислівник () |