Значення
-
Грошова сума, яку одна сторона договору зобов’язана сплатити іншій стороні у разі порушення взятих на себе зобов’язань (наприклад, невиконання або неналежне виконання умов договору).
-
У цивільному праві — один із способів забезпечення виконання зобов’язань, а також форма майнової відповідальності за їх порушення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неустойка, р. неустойки, д. неустойці, з. неустойку, о. неустойкою, м. неустойці, к. неустойко