неуспішність

1. Властивість або стан того, що є неуспішним; відсутність успіху, невдачі, невдалість.

2. (у психології, педагогіці) Сукупність стійких негативних результатів у навчанні, професійній діяльності тощо, що обумовлені індивідуальними особливостями, зовнішніми обставинами або їх поєднанням.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |