1. Властивість або стан предмета, механізму, конструкції тощо, за яких вони не мають пошкоджень, дефектів або змін, що порушують їх цілісність, структуру або функціональність; непорушеність, цілісність.
2. (У техніці, юриспруденції) Технічний або правовий стан об’єкта (наприклад, вантажу, майна), що підтверджує відсутність будь-яких пошкоджень під час транспортування, зберігання чи експлуатації.