1. Такий, що не припиняється, не переривається; безперервний, постійний.
2. Наполегливий, невтомний у досягненні мети; невпинний.
неупинний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не припиняється, не переривається; безперервний, постійний.
2. Наполегливий, невтомний у досягненні мети; невпинний.
Відсутні