неупредметнений

[nɛuprɛdmɛtnɛnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який не набув предметної, матеріальної форми; не втілений у конкретний об’єкт, явище чи дію.

  2. У філософії: такий, що існує лише в сфері думки, свідомості або абстрактного поняття, а не в чуттєво сприйнятній реальності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неупредметнений, р. неупредметненого, д. неупредметненому, з. неупредметненого, о. неупредметненим, м. неупредметненім

Більше записів