1. Який не набув предметної, матеріальної форми; не втілений у конкретний об’єкт, явище чи дію.
2. У філософії: такий, що існує лише в сфері думки, свідомості або абстрактного поняття, а не в чуттєво сприйнятній реальності.
неупредметнений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |