неупереджений
[nɛupɛrɛdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не має упередження, об’єктивний, безсторонній, справедливий у своїх судженнях, оцінках або ставленні до кого-, чогось.
-
Який ґрунтується на об’єктивному, неупередженому ставленні; об’єктивний, безсторонній (про думку, аналіз, рішення тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неупереджений, р. неупередженого, д. неупередженому, з. неупередженого, о. неупередженим, м. неупередженім