неунікальний

1. Такий, що не має особливих, унікальних властивостей; типовий, звичайний, схожий на інші.

2. (У технічних та спеціальних галузях) Такий, що не є єдиним у своєму роді, може бути повторений або замінений аналогічним.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |