неунікальний
[nɛunikɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не має особливих, унікальних властивостей; типовий, звичайний, схожий на інші.
-
(У технічних та спеціальних галузях) Такий, що не є єдиним у своєму роді, може бути повторений або замінений аналогічним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неунікальний, р. неунікального, д. неунікальному, з. неунікального, о. неунікальним, м. неунікальнім