неукріплений
[nɛukriplɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не має укріплень, оборонних споруд або не укріплений для оборони (про населений пункт, територію, позицію).
-
Такий, що не зміцнений, не посилений, не став міцнішим або стійкішим (про матеріал, конструкцію, організм тощо).
-
(перен.) Такий, що не став міцним, стійким, не набрав сили (про почуття, переконання, знання, здоров’я тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неукріплений, р. неукріпленого, д. неукріпленому, з. неукріпленого, о. неукріпленим, м. неукріпленім