1. Стан за значенням дієслів “неукомплектувати” та “неукомплектовувати”; відсутність необхідного повного складу (людей, майна, обладнання тощо).
2. Недостатня кількість, неповний набір чогось, що має бути цілісним комплектом.
Словник Української Мови
Буква
1. Стан за значенням дієслів “неукомплектувати” та “неукомплектовувати”; відсутність необхідного повного складу (людей, майна, обладнання тощо).
2. Недостатня кількість, неповний набір чогось, що має бути цілісним комплектом.
Відсутні