Властивість за значенням прикметника “нетямовитий“; стан, коли людина не тямить, не розуміє, що відбувається навколо, перебуває у приглушеному, сплутаному стані свідомості.
нетямовитість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |