нецентралізованість

Властивість або стан організаційної, управлінської, політичної чи іншої системи, за якої відсутній єдиний центр контролю, прийняття рішень або влади; розподіл повноважень, функцій або ресурсів між окремими, відносно автономними елементами (вузлами, підрозділами, регіонами тощо).

У сфері інформаційних технологій — архітектура мережі або системи, в якій учасники взаємодіють безпосередньо між собою без єдиного центрального сервера або регулятора (наприклад, блокчейн, однорангові мережі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |