Значення
-
Властивість або стан, що характеризується відсутністю точкових (дискретних, ізольованих) елементів або структур; безперервність, континуальність.
-
У математиці, фізиці та інформатиці — характеристика об’єкта, процесу або множини, яка не є дискретною (нескінченно поділеною або неперервною).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неточковість, р. неточковості, д. неточковості, з. неточковість, о. неточковістю, м. неточковості, к. неточковосте