неточковість

Властивість або стан, що характеризується відсутністю точкових (дискретних, ізольованих) елементів або структур; безперервність, континуальність.

У математиці, фізиці та інформатиці — характеристика об’єкта, процесу або множини, яка не є дискретною (нескінченно поділеною або неперервною).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |