1. (про людину) Такий, що не має тіла, безтілесний; невтілений.
2. (перен., про абстрактні поняття, явища) Не має конкретного, реального втілення; невідчутний, неосяжний.
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Такий, що не має тіла, безтілесний; невтілений.
2. (перен., про абстрактні поняття, явища) Не має конкретного, реального втілення; невідчутний, неосяжний.
Відсутні