1. Відчувати нетерпіння, неспокійно чекати чогось, прагнути чогось швидше, не маючи змоги заспокоїтися.
2. (Уживається також у формі доконаного виду “понетерпеливитися”) Втратити терпіння, не витримати довгого очікування.
Словник Української Мови
Буква
1. Відчувати нетерпіння, неспокійно чекати чогось, прагнути чогось швидше, не маючи змоги заспокоїтися.
2. (Уживається також у формі доконаного виду “понетерпеливитися”) Втратити терпіння, не витримати довгого очікування.
Відсутні