1. У давньоруській та українській міфології — злий дух, демон, що приносить нещастя, лихо; утілення злої долі.
2. У переносному значенні — людина, що приносить невдачі, постійно нещастить; невдаха.
неталан
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
(І неталан наш і талан, Як кажуть люде, все од Бога) Наглядів, клятий! Панські очі!
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”
Частина мови: іменник (однина) |