1. (у математиці) такий, що не є сингулярним; що не має особливостей або вироджень; стосовно матриці — така, що має обернену матрицю (детермінант не дорівнює нулю).
2. (у загальному вживанні) такий, що не є єдиним, винятковим або особливим; що допускає наявність інших подібних явищ або можливість інших трактувань.