несингулярний
[nɛsɪnɦuljɑrnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(у математиці) такий, що не є сингулярним; що не має особливостей або вироджень; стосовно матриці — така, що має обернену матрицю (детермінант не дорівнює нулю).
-
(у загальному вживанні) такий, що не є єдиним, винятковим або особливим; що допускає наявність інших подібних явищ або можливість інших трактувань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. несингулярний, р. несингулярного, д. несингулярному, з. несингулярного, о. несингулярним, м. несингулярнім