Властивість або стан того, що не є суцільним; наявність перерв, проміжків, порушення цілісності, повноти або безперервності чогось.
У математиці та техніці — характеристика поверхні, лінії, структури або процесу, що має розриви, пропуски або не є безперервним.
У переносному значенні — відсутність послідовності, логічної зв’язності, системності (наприклад, у міркуваннях, викладі, художньому творі).