Значення
-
Властивість або стан того, що не є суцільним; наявність перерв, проміжків, порушення цілісності, повноти або безперервності чогось.
-
У математиці та техніці — характеристика поверхні, лінії, структури або процесу, що має розриви, пропуски або не є безперервним.
-
У переносному значенні — відсутність послідовності, логічної зв’язності, системності (наприклад, у міркуваннях, викладі, художньому творі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. несуцільність, р. несуцільності, д. несуцільності, з. несуцільність, о. несуцільністю, м. несуцільності, к. несуцільносте