Значення
-
Несупокій — стан тривоги, душевного хвилювання, внутрішньої непевності; відчуття занепокоєння.
-
Несупокій — порушення спокою, загальної рівноваги; метушня, тривожна обстановка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. несупокій, р. несупокою, д. несупокоєві, з. несупокій, о. несупокоєм, м. несупокоєві, к. несупокою