Несупокій — стан тривоги, душевного хвилювання, внутрішньої непевності; відчуття занепокоєння.
Несупокій — порушення спокою, загальної рівноваги; метушня, тривожна обстановка.
несупокій
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |