несуперечний
[nɛsupɛrɛt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не викликає сумнівів, не потребує доказів; беззаперечний, безсумнівний.
-
Який не суперечить чомусь, не вступає в протиріччя з чимось; узгоджений, сумісний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. несуперечний, р. несуперечного, д. несуперечному, з. несуперечного, о. несуперечним, м. несуперечнім