несучість

[nɛsut͡ʃistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Здатність конструкції, елемента або матеріалу сприймати та передавати навантаження без руйнування.

  2. У будівництві та інженерії — основна розрахункова характеристика, що визначає максимальне навантаження, яке може витримати опора, фундамент, перекриття, ґрунт тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. несучість, р. несучості, д. несучості, з. несучість, о. несучістю, м. несучості, к. несучосте

Більше записів