1. Який не має чіткої внутрішньої будови, організації або системи; неструктурований.
2. У лінгвістиці: такий, що не входить до постійної (базової) структури мови або мовної одиниці, а є додатковим, факультативним елементом.
3. У фінансах та економіці: такий, що не стосується зміни основних макроекономічних показників або інституційної будови; не пов’язаний із фундаментальними реформами (наприклад, про неструктурні доходи бюджету).