нестор

1. Чоловіче ім’я давньогрецького походження.

2. (з великої літери) У давньогрецькій міфології — цар Пілоса, найстаріший і наймудріший учасник Троянської війни, славетний красномовець.

3. (переносне значення) Мудрий, шанований старець; найстаріший і найавторитетніший представник якої-небудь спільноти, професії тощо.

4. (з великої літери) Український церковний діяч, письменник, літописець XI — початку XII століття, ченець Києво-Печерського монастиря, автор «Читання про Бориса і Гліба» та, ймовірно, першого літописного зводу «Повість минулих літ».

5. (зоол.) Рід папуг, поширених у Новій Зеландії, представники якого характеризуються переважно зеленим забарвленням і ведуть наземний спосіб життя (напр., нестор-кака).

Приклади вживання

Приклад 1:
Нестор був у Виговського конюхом. Нестор мовчазний, похмурий і дужий неймовірно.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”

Частина мови: іменник (однина) |