нестехіометричний

1. (у хімії, фізиці твердого тіла) такий, що має змінний склад і не підкоряється закону сталості складу або закону кратних відношень; такий, у якому співвідношення кількості атомів різних елементів не є цілими простими числами або постійним.

2. (про сполуку, речовину) що має такий склад.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |