Значення
-
Властивість або стан, за яких щось не підпорядковано встановленим стандартам, нормам або уніфікованим вимогам; відсутність стандартизації.
-
У мовознавстві — характеристика мовних явищ (слів, форм, вимов тощо), що не закріплені кодифікованою літературною нормою та існують у варіантних формах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нестандартизованість, р. нестандартизованості, д. нестандартизованості, з. нестандартизованість, о. нестандартизованістю, м. нестандартизованості, к. нестандартизованосте