1. (у фізиці) Без зупинки, безперервно; такий, що не має спинів — станів системи з певними значеннями квантових чисел.
2. (переносно) Незупинно, безперервно, постійно.
Словник Української Мови
Буква
1. (у фізиці) Без зупинки, безперервно; такий, що не має спинів — станів системи з певними значеннями квантових чисел.
2. (переносно) Незупинно, безперервно, постійно.
Приклад 1:
порожня кімната — мовчання квадратне і треба заплакати щоб тебе пригадати… написи різні і лінії долі що їх не пояснить смертний ніколи… то такі карти — що ліпше у листя спитати… то такі карти що тільки і видно як меле і меле неспинно на обрії сонячний млин… переінакшиться шум долин наповниться холод іржею ми ще зустрінемось… де й коли? перед межею… 206 шафа трохи завихрена через годинник що стоїть на ній але й годинник викривлений шафою… це той годинник що ти говориш про нього тепер а не той: що ти є і тебе немає… невідомість манить притягує але більшість не доходить і до перевалу а з вершин не повертається ніхто… “і будуть вас убивати в ім’я моє…” і випав сніг — почорніли ворони… у спорожнілій клітці дерева засніжена гора видніє… ти що мешкаєш у палаці перед тим як зійти на гору скажи: що таке гора?
— Невідомий автор, “Mikola Sluga Pivoniyi”