неспрямний
[nɛsprjɑmnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(у граматиці) Про дієприкметник, який не має форми падежного відмінювання та вживається тільки в називному відмінку однини, зазвичай для позначення постійної ознаки предмета (наприклад: кволий, лінивий, хворий).
-
(у граматиці) Про прикметник, який вживається тільки в короткій (присвійній) формі та не відмінюється за відмінками (наприклад: бабин, дідове, сестрине).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неспрямний, р. неспрямного, д. неспрямному, з. неспрямного, о. неспрямним, м. неспрямнім