1. Так, що не підлягає спростуванню; беззаперечно, безсумнівно.
2. (У мовленні) Так, що виражає повну впевненість; категорично, рішуче.
неспростовно
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Так, що не підлягає спростуванню; беззаперечно, безсумнівно.
2. (У мовленні) Так, що виражає повну впевненість; категорично, рішуче.
Відсутні