Властивість або стан того, що є несправжнім, тобто не відповідає дійсності, оригіналу чи природному стану; брехливість, фальшивість, удаваність.
Об’єкт (річ, документ, почуття тощо), що є підробленим, фальшивим, неавтентичним.
несправжність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Найзмістовнішим видається найбезсенсовніше: «мова мовить про мову», «свобода свобідна висвободжуватися», «кожне суще є як суще в хотінні», «несправжність несправжнього несправджується». A propos, ця несправжність дає мені шанси до виправдання.
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”
Приклад 2:
A propos, ця несправжність дає мені шанси до виправдання. Адже текст — лише імітація мови, намарні спроби зафіксувати згадану вже лінеарність у графічних площинах.
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
В чому ж усе-таки полягала задекларована мною несправжність? Не лише в домінації ігрового моменту.
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”
Частина мови: іменник (однина) |