несправджування

1. Відсутність справдження, невиправдання чогось; невиконання, нездійснення (наприклад, очікувань, прогнозів, обіцянок).

2. У логіці та філософії: стан, коли гіпотеза, припущення або теорія не знаходять підтвердження в досліді або на практиці; логічна операція встановлення хибності висловлювання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |